ESSENTIAL MINERAL SUBSTANCES AS MEANS OF CORRECTING THE FOOD STATUS OF THE POPULATION OF CONTAMINATED TERRITORIES DUE TO THE CHERNOBYL CATASTROPHE (Materials prepared for the 35th anniversary of the accident at the Chernobyl nuclear power plant 26.04.86)

Authors

  • Ignat Matasar SI “National Research Center for Radiation Medicine National Academy of Medical Sciences of Ukraine ”, MD, PhD, Professor
  • Valentyna Moyseyenko Bogomolets National Medical University, MD, PhD, Professor
  • Liudmyla Petrishchenko SI «National Research Center for Radiation Medicine National Academy of Medical Sciences of Ukraine» PhD
  • Andrii Chernyshov SI «National Research Center for Radiation Medicine National Academy of Medical Sciences of Ukraine» MD, PhD

DOI:

https://doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-03

Keywords:

nutritional status, radioactively contaminated areas, potassium, sulfur, magnesium, chlorine, iron, age, kidneys

Abstract

Introduction. This work is devoted to the problem of malnutrition of the population of different age groups living in territories radioactively contaminated after the Chernobyl accident, in particular, the insufficient content of calcium and phosphorus.
Goal. Generalization of information about the properties of several minerals (potassium, sulfur, magnesium, chlorine, iron), in particular, calcium and phosphorus, their daily consumption by the population of different age groups living in territories radioactively contaminated as a result of the Chernobyl accident.
Materials and Methods. Bibliographic – a theoretical analysis was carried out and the literature data were generalized, the actual content of macronutrients in the diets of various age groups of the population (working-age adult, children) from different settlements of the Ivankovsky district of the Kiev region, living in territories radioactively contaminated after the Chernobyl accident, was analyzed during 2004-2018. Questionnaire, mathematical and statistical methods were used in the study.
Results and discussion. In patients with chronic kidney disease, anemia can lead to serious problems, and may complicate the course of other diseases. A decrease for hemoglobin and (or) erythrocytes is accompanied by an increase in the load on the heart. This leads to the development of left ventricular hypertrophy (LVH). Unfortunately, in many patients with kidney disease, LVH occurs long before renal failure develops. Sometimes LVH even causes the death of such patients. Early treatment of anemia helps to prevent the development of this disease and many other serious complications. Existing Conclusions. Control of daily consumption and correction of levels of potassium, sulfur, magnesium, chlorine and iron, which are integral components throughout a person’s life, and are extremely necessary for the population of various age groups living in territories radioactively contaminated after the Chernobyl accident, especially for people with age-related changes in the kidneys. dysmicroelementosis needs diagnosis and correction.

References

1. Здоровое питание для взрослых. Информационный бюллетень. 2015. № 394. URL: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs394/ru/
2. Москаленко В.Ф. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров’ю та міжнародна безпека в охороні здоров’я // Охорона здоров’я України. – 2007. – № 1(25). – С. 9–11.
3. Грузєва О.В., Іншакова Г.В., Яковенко В. Г. Вплив харчових чинників на здоров’я населення // Главный врач. – 2008. – № 11. – С. 71–72.
4. Comparative analysis of nutrition policies in the WHO European Region / A comparative analysis of nutrition policies and plants of action in Who European Member states, May 2006. – URL: http://www.euro.who.int/data/assets/pdf_file/0004/149782/inst ambul_conf_20ebd02.pdf.
5. Мурашко В. О., Рущак Л. В. Раціональне, лікувально-профілактичне та лікувальне харчування як засіб радіаційного захисту на сучасному етапі ліквідації наслідків чорнобильської аварії // Радіологічний вісник. – 2014. – № 2. – С. 28–29.
6. Гуліч М.П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя – основні чинники збе-реження здоров’я населення // Проблемы старения и долголетия. – 2011. – Т. 20, № 2. – С. 128–132.
7. Рингач Н.О. Громадське здоров’я як чинник національної безпеки: монографія. – К.: НАДУ, 2009. – 296 с.
8. Shrimpton D.H. Nutritional implications of micronutrients interactions / D.H. Shrimpton // Chemist and Druggist. – 2004. – 15 May. – P. 38–41.
9. Sandström B. Micronutrient interactions: effects on absorption and bioavailability / Brittmarie Sandström // British Journal of Nutrition. – 2001. – Vol. 85, Suppl. 2. – P. 181–185.
10. Микронутриенты в питании здорового и больного человека / В.А. Тутельян, В.Б. Спиричев, Б.П. Суханов, В.А. Кудашева. – М.: Колос, 2002. – 424 с.
11. Ребров В. Г., Громова О. А. Витамины, макро- и микроэлементы. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. 960 с.
12. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. / М.: Оникс 21 век, 2004. – 216 с.
13. Нанотехнології мікронутрієнтів: проблеми, перспективи та шляхи ліквідації дефіциту макро- та мікроелементів / А.М. Сердюк, М.П. Гуліч, В.Г. Каплуненко, М.В. Косінов // Журнал Національної академії медичних наук України. – 2010. – Т. 16, № 1. – С. 107-114.
14. Скальный А.В. Микроелементы: бодрость, здоровье, долголетие / М.: Эксмо. – 2010. – 288 с.
15. Стрейн Дж. Микронутриенты: вопросы питания и хронические болезни // Вопр. питания. – 2000. – №3. – С. 43–45.
16. Рогинская Н.Ф., Богданец Е.С. Проблемы недостатка микроэлементов в питании современного человека и перспективы их преодоления // Наукові праці. – 2014. – Вип. 46, Т. 1. – С. 187–191.
17. Богатырев А.Н., Пряничникова Н.С., Макеева И.А. Натуральные продукты питания – здоровье нации // Пищевая промышленность. – 2017. – №8. – С. 26–29.
18. Погожева А.В., Батурин А.К. Питание и профилактика неинфекционных заболеваний. Beau Bassin: Lambert Academic Publishing, 2017. – 184 с.
19. Нутріціологічна характеристика харчування вагітних жінок, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях України / І.Т. Матасар, В.І. Матасар, Л.А. Горчакова, Л.М. Петрищенко, О.Г. Луценко // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. 2010. № 2–3. С. 62–68.
20. Мікронутрієнти як чинники розвитку преморбідних та морбідних станів у населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях / І.Т. Матасар, Л.А. Горчакова, Л.М. Петрищенко, В.І. Матасар // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2007. Вип. 13. С. 239–245.
21. Корекція есенціальних нутрієнтних дефіцитів серед дітей та підлітків як засіб профілактики аліментарних та аліментарно залежних станів / І.Т. Матасар, В.І. Берзінь, В.І. Матасар, О.Г. Луценко // Семейная медицина. 2014. № 2(52). С. 139–142.
22. Щербак В.А., Каргина И.Г., Щербак Н.М. Маркеры метаболизма костной ткани при рахите // Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2020. № 65 (4). – С. 71–77.
23. Майданник В. Г. Рахит у детей : современные аспекты. – Киев, 2006. – 114 с.
24. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Чебуркин А.В. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. Проблемы и решения: руководство для врачей. М.: 2005 – 70 с.
25. Спиричев В. Г. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей. М.: [б. и.], 2007. 22 с.
26. Погожева А.В. Значение макро- и микроэлементов пищи в оптимизации минеральной плотности костной ткани // Consilium Medicum. – 2015. – № 2, Т. 17. – С. 61–65.
27. Витебская А.В., Смирнова Г.Е., Ильин А.В. Витамин D и показатели кальций-фосфорного обмена у детей, проживающих в средней полосе России, в период максимальной инсоляции // Остеопороз и остеопатии. 2010. № 2. C. 4–9.
28. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Чебуркин А.В. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. Проблемы и решения: руководство для врачей. М.: 2005 – 70 с.
29. Поліщук Т.В., Гуліч М.П., Карпенко Л.О. Гігієнічна оцінка особливостей мікронутрієнтного складу молока та традиційних кисломолочних продуктів вітчизняного виробництва // Гігієна наслених місць. – 2012. – Вип. 60. – С. 229–236.
30. Кандинская Е.С., Редькин С.В., Чебакова Г.В. Мониторинг содержания кальция в сыром молоке коров // Ветеринария сегодня. – 2019. – № 1. – С. 29–33. URL:h t t p s : / / d o i . o r g / 1 0 . 2 9 3 2 6 / 2 3 0 4 -196X-2019-1-28-29-33
31. Беневоленская Л.И., Никитинская О.А., Торопцова Н.В. Фармакологическая профилактика первичного остеопороза // РМЖ. – 2008. – № 6, Т. 16. – С. 409–414.32. Кукс В.Г., Тутельян А.А. Витамины и микроэлементы в клинической фармакологии. – М.: Палея, 2001. – 214 с.
33. Fenech M., Fergason L.R. Vitamin/minerals and genomic stability in humans // Mutat. Res. – 2001. – N 475. – P. 1-6.
34. Защитное действие витаминов при индуцированном мутагенезе / А.Д. Дурнев, Е.С. Сиднева, А.К. Жанатаев и др. // Вестн. Рос. АМН. – 2006 – № 7. – С. 6-13.
35. Скальный А.В., Быков А.Т., Яцык Г.В. Микроэлементы и здоровье. Москва. 2002. 133 с.
36. Спасов А. А. Магний в медицинской практике. – Волгоград, 2000. – 268 с.
37. Громова О. А. Его величество магний: учеб.-метод. пособие. – М., 2000. – 53 с.
38. Громова О.А. Значение дефицита магния в организме ребенка с позиции практического врача // Рос. Педиатр. Журн. – 2002. – № 5. – С. 16–21.
39. Громова О.А. Роль и значение магния в патогенезе заболеваний нервной системы // Неврология и психиатрия им. С.С. Корсакова. – 2002. – № 12. – С. 45–49.
40. Стресс у детей и подростков: причины и последствия, лечение и профилактика / Е.С. Акарачкова, С.В. Вершинина, О.В. Котова, И. В. Рябоконь. М.: [б. в.], 2015. – 19 с.
41. Громова О.А. Магний и пиридоксин: основы знаний. М. 2006 . 179 с.
42. Акарачкова Е.С. Роль дефицита магния в формировании клинических проявлений стресса у женщин // Проблемы женского здоровья. – 2013. – № 3. Том 8. – С. 25–32.
43. Научные основы здорового питания / В.А. Тутельян, А. И. Вялков, Л. Н.Разумов и др. М.: Панорама, 2010. 536 с.
44. WHO. Iron deficiency anemia: Assessment, prevention and control. – Geneva, 2001. – 114 p.
45. Железодефицитная анемия: современные подходы к диагностике и лечению / С.Н. Гайдукова, С.В. Выдыборец, Л.А. Сивак, Т.С. Ширинян. – К.: Здоров’я, 2003. – 32 с.
46. Проблеми профілактики, діагностики та лікування залізодефіцитних анемій в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання / В.Г. Бебешко, І.Т. Матасар, В.І. Матасар, О.Г. Луценко // Проблеми харчування. – 2012. – № 1–2. – С. 19–29.
47. Постникова С.Л., Малышева Н.В., Касатова Т.Б. Клинические рекомендации по коррекции железодефицита у различных групп пациентов // Русский медицинский журнал. – 2010. – Т. 18, № 30. – С. 1843–1848.
48. Свободнорадикальные процессы у больных железодефицитной анемией на фоне лечения препаратами железа / Л.И. Дворецкий, Е.А. Заспа, П.Ф. Литвицкий, С.Б. Болевич и др. // Терапевтический архив. – 2006. – №78(1). – С. 52–57.
49. Сравнительная эффективность двух терапевтических планов лечения железодефицитной анемии у детей и подростков / Е.А. Ожегов, И.С.Тарасова, А.М. Ожегов, В.М. Чернов и др. // Вопросы гематологии, онкологии и иммунопатологии в педиатрии. – 2005. – № 4 (1). – С. 21.
50. Бебешко В.Г., Бруслова К.М. Полидефицитные анемии у детей // Доктор. – 2003. – № 6. – С.70–73.
51. Бебешко В.Г., Бруслова К.М. Залізодефіцитні стани у підлітків // Український журнал гематології та трансфузіології. –2003. – № 2. – С. 10–16.
52. Grobbee D.E., Roest M. Serum ferritin is a risk factor for stroke in postmenopausal women // Stroke. – 2005. – № 36(8). – Р. 1637–1641.
53. Shrimpton D.H. Nutritional implications of micronutrients interactions // Chemist and Druggist. – 2004. – Vol. 15. – P. 38–41.
54. Горбачев В.В., Горбачева В.Н. Витамины. Микро- и макроэлементы. Справочник. – Минск: «Книжный Дом», 2002. – 445 с.
55. Залізодефіцитні анемії у дорослих і дітей. Особливості перебігу та шляхи аліментарної корекції в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання на інших негативних чинників доUAвкілля: монографія / За ред. В. Г. Бебешка та І. Т. Матасара. – Київ, 2012. – 184 с.
56. Научные основы здорового питания / В.А. Тутельян, А. И. Вялков, Л. Н. Разумов и др. М.: Панорама, 2010. 536 с.
57. Никула Т.Д., Красюк І.В., Красюк Е.К. (54) Спосіб корекції дисмікроелементемії // UA 999105946 16.04.2001. Бюлетень № 3, 2001.

Published

2021-12-14

How to Cite

Matasar І., Moyseyenko В., Petrishchenko Л., & Chernyshov А. (2021). ESSENTIAL MINERAL SUBSTANCES AS MEANS OF CORRECTING THE FOOD STATUS OF THE POPULATION OF CONTAMINATED TERRITORIES DUE TO THE CHERNOBYL CATASTROPHE (Materials prepared for the 35th anniversary of the accident at the Chernobyl nuclear power plant 26.04.86). Actual Problems of Nephrology, (29), 29–41. https://doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-03

Most read articles by the same author(s)