THE ROLE OF MACROELEMENTS CALCIUM AND PHOSPHORUS IN THE NUTRITIONAL STATUS OF PATIENTS WITH AGE CHANGES IN KIDNEYS LIVING IN TERRITORIES RADIOACTIVELY CONTAMINATED DUE TO THE CHNPP ACCIDENT

  • Ignat Matasar SI “National Research Center for Radiation Medicine National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, MD, Professor
  • L. Petrishchenko SI “National Research Center for Radiation Medicine National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Ph.D., Scientific Secretary of the IER NSCRM
  • T. Matasar SI “National Research Center for Radiation Medicine National Academy of Medical Sciences of Ukraine” , pediatrician of the highest category
  • Valentyna Moyseyenko Bogomolets National Medical University, MD, PhD, Professor, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine
Keywords: nutritional status, radioactively contaminated areas, age, kidneys

Abstract

Introduction. This work is devoted to the problem of malnutrition of the population of different age groups living in territories radioactively contaminated as a result of the Chernobyl accident, in particular, the insufficient content of calcium and phosphorus.
Goal. Generalization of information about the properties of minerals, in particular, calcium and phosphorus, their daily consumption by the population of different age groups living in territories radioactively contaminated as a result of the Chernobyl accident.
Materials and Methods. Bibliographic – a theoretical analysis was carried out and the literature data were generalized, the actual content of macronutrients in the diets of various age groups of the population (workingage adult, children, pregnant women) from different settlements of the Ivankovsky district of the Kiev region, living in territories radioactively contaminated as a result of the Chernobyl accident, was analyzed during 2004-2018 The study used questionnaire, mathematical and statistical methods.
Results and discussion. It was found that the actual intake of phosphorus with the diet in pregnant women was phosphorus – 76%. As for other age groups of the adult population, the intake of phosphorus from the diet in men was higher than the physiological requirements by 15%, and in women it was within the physiological norms.
The phosphorus content in the diet of children living in ecologically dangerous regions of Ukraine satisfied the physiological needs. The human body loses phosphorus mainly with urine (60-65% of the amount ingested with food). The content of phosphorus in the body of patients decreases, they have used antacids for a long period, as well as patients with kidney problems, alcoholism, lowcalorie foods and have chronic diseases. The absorption of calcium in the human body is determined by the ionization of the latter and depends on the content of vitamins A, C, D and F in food, as well as magnesium, phosphorus and protein. Many foods with a high calcium content are simultaneously rich in vitamin D. In connection with this, only 20-30% of the calcium consumed is absorbed. Due to its low bioavailability, it is difficult to satisfy the physiological needs of the body for this essential element.
Conclusions. Control of daily consumption and correction of calcium and phosphorus levels are integral components throughout a person’s life, and are extremely necessary for the population of various age groups living in territories radioactively contaminated as a result of the Chernobyl accident, especially for people with age-related changes in the kidneys.

References

1. Питание и здоровье в Европе. Новая основа для действий. Копенгаген: Всемирная организация здравоохранения. Европейское
региональное бюро. Женева, 2003. –112 с.
2. Москаленко В.Ф. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров’ю та міжнародна безпека в охороні здоров’я // Охорона здоров’я України. – 2007. – № 1(25). – С. 9–11.
3. Грузєва О.В., Іншакова Г.В., Яковенко В. Г. Вплив харчових чинників на здоров’я населення // Главный врач. – 2008. – № 11. – С. 71–72.
4. Comparative analysis of nutrition policies in the WHO European Region / A comparative analysis of nutrition policies and plants of action in Who European Member states, May 2006. – URL : http://www.euro.who.int/data/assets/pdf_file/0004/149782/inst ambul_conf_20ebd02.pdf.
5. Малая Л.Т., Ермакович И.И., Герасименко Ж.М. Профилактика хронических неинфекционных заболеваний в Украине. Современное состояние проблемы // Український терапевтичний журнал. – 2002. – Т.4, №3. – С. 5-7.
6. Гуліч М.П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя – основні чинники збереження здоров’я наснлення // Проблемы старения и долголетия. – 2011. – Т. 20, № 2. – С. 128–132.
7. Рингач Н.О. Громадське здоров’я як чинник національної безпеки: монографія. – К.: НАДУ, 2009. – 296 с.
8. Shrimpton D.H. Nutritional implications of micronutrients interactions / D.H. Shrimpton // Chemist and Druggist. – 2004. – 15 May. –
P. 38-41.
9. Sandström B. Micronutrient interactions: effects on absorption and bioavailability / Brittmarie Sandström // British Journal of Nutrition. – 2001. – Vol. 85, Suppl. 2. – P. 181-185.
10. Микронутриенты в питании здорового и больного человека / В.А. Тутельян, В.Б. Спиричев, Б.П. Суханов, В.А. Кудашева. – М.: Колос, 2002. – 424 с.
11. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины, макро- и микроэлементы. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. 960 с.
12. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. / М.: Оникс 21 век, 2004. – 216 с.
13. Нанотехнології мікронутрієнтів: проблеми, перспективи та шляхи ліквідації дефіциту макро- та мікроелементів / А.М. Сердюк,
М.П. Гуліч, В.Г. Каплуненко, М.В. Косінов // Журнал Національної академії медичних наук України. – 2010. – Т. 16, № 1. – С. 107-114.
14. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. – 2001. – Т.2,
№1. – С. 2–5.
15. Стрейн Дж. Микронутриенты: вопросы питания и хронические болезни // Вопр. питания. – 2000. – №3. – С. 43–45.
16. Рогинская Н.Ф., Богданец Е.С. Проблемы недостатка микроэлементов в питании современного человека и перспективы их пре-
одоления // Наукові праці. – 2014. – Вип. 46, Т. 1. – С. 187–191.
17. Богатырев А.Н., Пряничникова Н.С., Макеева И.А. Натуральные продукты питания –здоровье нации // Пищевая промыш-
ленность. – 2017. – №8. – С. 26–29.
18. Погожева А.В., Батурин А.К. Питание и профилактика неинфекционных заболеваний. Beau Bassin: Lambert Academic Publishing,
2017. – 184 с.
19. Нутріціологічна характеристика харчування вагітних жінок, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях України / І.Т. Матасар, В.І. Матасар, Л.А. Горчакова, Л.М. Петрищенко, О.Г. Луценко // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. 2010. № 2–3. С. 62–68.
20. Мікронутрієнти як чинники розвитку преморбідних та морбідних станів у населення, що мешкає на радіоактивно забруднених
територіях / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко, В. І. Матасар // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2007.
Вип. 13. С. 239–245.
21. Корекція есенціальних нутрієнтних дефіцитів серед дітей та підлітків як засіб профілактики аліментарних та аліментарно залежних станів / І. Т. Матасар, В. І. Берзінь, В. І. Матасар, О. Г. Луценко // Семейная медицина. 2014. № 2(52). С. 139–142.
22. Щербак В.А., Каргина И.Г., Щербак Н.М. Маркеры метаболизма костной ткани при рахите // Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2020. № 65 (4). – С. 71–77.
23. Майданник В. Г. Рахит у детей: современные аспекты. – Киев, 2006. – 114 с.
24. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Чебуркин А.В. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. Проблемы и решения: руководство
для врачей. М.: 2005 – 70 с.
25. Спиричев В.Г. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей. М.: [б. и.], 2007. 22 с.
26. Коломиец В.В., Порхоменко Т.А. Соотношение потребления с пищей кальция и фосфора как фактор риска возникновения артериальной гипертонии // Укр. кардіол. журн. – 1996. – № 4. – С. 46–50.
27. Витебская А.В., Смирнова Г.Е., Ильин А.В. Витамин D и показатели кальций-фосфорного обмена у детей, проживающих в сред-
ней полосе России, в период максимальной инсоляции // Остеопороз и остеопатии. 2010. № 2. C. 4–9.
28. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Чебуркин А.В. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. Проблемы и решения: руководство
для врачей. М.: 2005 – 70 с.
29. Поліщук Т.В., Гуліч М.П., Карпенко Л.О. Гігієнічна оцінка особливостей мікронутрієнтного складу молока та традиційних кисломолочних продуктів вітчизняного виробництва // Гігієна наслених місць. – 2012. – Вип. 60. – С. 229–236.
30. Кандинская Е.С., Редькин С.В., Чебакова Г.В. Мониторинг содержания кальция в сыром молоке коров // Ветеринария сегодня.
– 2019. – № 1. – С. 29–33. URL: https://doi.org/10.29326/2304-196X-2019-1-28-29-33
31. Кудрин А.В. Микроэлементы и кальций в регуляции апоптоза // УСБ. – 1998. – № 5. – С. 17–21.
32. Кукс В.Г., Тутельян А.А. Витамины и микроэлементы в клинической фармакологии. – М.: Палея, 2001. – 214 с.
33. Fenech M., Fergason L.R. Vitamin/minerals and genomic stability in humans // Mutat. Res. – 2001. – N 475. – P. 1-6.
34. Защитное действие витаминов при индуцированном мутагенезе / А.Д. Дурнев, Е.С. Сиднева, А.К. Жанатаев и др. // Вестн.
Рос. АМН. – 2006 – № 7. – С. 6-13.
35. Скальный А.В., Быков А.Т., Яцык Г.В. Микроэлементы и здоровье. Москва. 2002. 133 с
Published
2021-07-30
How to Cite
Matasar , I., Petrishchenko , L., Matasar , T., & Moyseyenko, V. (2021). THE ROLE OF MACROELEMENTS CALCIUM AND PHOSPHORUS IN THE NUTRITIONAL STATUS OF PATIENTS WITH AGE CHANGES IN KIDNEYS LIVING IN TERRITORIES RADIOACTIVELY CONTAMINATED DUE TO THE CHNPP ACCIDENT. Actual Problems of Nephrology, (28), 10-17. https://doi.org/10.37321/nefrology.2021.28-01